Суперечки стосовно канонів краси виникли задовго до нашої з вами появи і, швидше за все, будуть тривати й надалі. З одного боку барикад – Всесвітня організація охорони здоров’я, що б’є в набат під гаслом “Ожиріння – сучасна загроза всьому людству!”, з іншого – послідовники руху бодіпозитива, які наполягають на тому, що потрібно приймати себе та інших такими, якими вони є – в тому числі з зайвими кілограмами.1
Різниця між цими позиціями полягає в тому, що перші турбуються про здоров’я людини, а другі підтримують небажання людей з ожирінням зайнятися проблемою надмірної ваги: “Що ж, таким тебе створила природа!” Чию сторону вибрати, кожна людина вирішує сама. Головне – пам’ятати, що разом із зайвими кілограмами приходять серйозні недуги, супутні ожирінню. А природа цього точно не хотіла!
Як визначити ожиріння 2 ступеня?
Найоптимальнішим методом виявлення тенденції до ожиріння є розрахунок індексу маси тіла (ІМТ). Його побудовано на взаємозв’язку між зростом людини (постійна величина) та її вагою (змінна величина). Якщо у людини починають відкладатися надлишки жиру, показники ваги збільшуються, а разом із ними зростає значення ІМТ.
Діапазон ІМТ від 35 до 39,9 класифікується як ожиріння 2 ступеня – хронічне захворювання, при якому організм в надлишку накопичує жирові тканини.2 Скажемо одразу: ожиріння 2 ступеня піддається лікуванню, але тільки за умови звернення за консультацією до лікаря, а потім – дотримання всіх його рекомендацій.
Причини ожиріння 2 ступеня
Ожиріння 2 ступеня є своєрідним “продовженням” попереднього етапу – ожиріння 1-го ступеня, при якому ІМТ становить від 30 до 34,9. Відсутність своєчасних заходів, спрямованих на зниження ваги при ожирінні 1 ступеня, є однією з причин прогресування недуги.
Появі зайвих кілограмів також сприяють такі чинники:
- патологічні (віковий фактор, гормональні порушення, спадкова схильність до ожиріння, негативна екологія);
- неправильний спосіб життя (низька фізична активність; регулярне переїдання; надлишок у раціоні жирних, гострих, солодких та солоних страв; недотримання режиму харчування).
Якщо кілька факторів проявляються одночасно або провокують появу наступних, це може призвести до швидкого набору зайвої ваги у великому обсязі.3
Читайте також: 9 основних причин ожиріння
Симптоми ожиріння 2 ступеня
При ожирінні цього типу надлишки жиру відкладаються як підшкірно, так і на поверхні внутрішніх органів (так званий вісцеральний жир). При цьому змінюється зовнішній вигляд людини та її самопочуття. Залежно від місць надмірного накопичення жиру, фігура набуває обрисів яблука чи груші.
- Для “яблука” характерні масивні жирові відкладення в області талії та живота, без переходу на область шиї, плечей та рук (так зване абдомінальне ожиріння). Також жир в невеликій кількості може відкладатися на стегнах. Подібний тип фігури спостерігається переважно у чоловіків.
- “Груша” – тип фігури, характерний для жінок з ожирінням 2 ступеня. Жирові відкладення помітні в області підборіддя (друге підборіддя) і верхній частині спини (так звана холка або “горбик удовиці”), однак основна маса жиру накопичується в області стегон і сідниць.
Зміни в зовнішньому вигляді спричиняють психологічний дискомфорт і призводять до різких перепадів настрою, почуття невпевненості в собі, депресії. Крім цього, погіршується загальний стан людини: надлишок вісцерального жиру порушує роботу внутрішніх органів і негативно впливає на обмін речовин. Шкіра набуває рихлості та сірого відтінку, з’являється задишка, печія, порушення дихання (хропіння, зупинка дихання під час сну), тахікардія. Разом з цим зростає артеріальний тиск, що загрожує розвитком гіпертонії.
Чим небезпечне ожиріння 2 ступеня
За класифікацією ІМТ, у людей з ожирінням 2 ступеня спостерігається дуже високий ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи та діабету. Крім цього, надлишок жирових відкладень негативно впливає на весь організм.
- Органи дихання. Вісцеральний жир тисне на діафрагму, внаслідок чого у людини спостерігається поверхневе дихання. Кисень потрапляє в кров у недостатньому обсязі, що призводить до кисневого голодування мозку і, як наслідок, постійної сонливості. Також збільшується ризик розвитку пневмонії та бронхіту.
- Органи виділення. При ожирінні порушується водно-сольовий обмін, що призводить до затримок виведення сечі. У сечовому міхурі відкладаються кристали солей сечової та щавлевої кислоти, провокуючи розвиток сечокам’яної хвороби.
- Органи шлунково-кишкового тракту. Як зовнішні, так і внутрішні нашарування жиру погіршують роботу органів травлення, призводячи до запорів, метеоризму, геморою, порушень функцій печінки.
- Опорно-руховий апарат. Зайва вага створює додаткове навантаження на суглоби та кістки. У людини з ожирінням розвивається остеохондроз, варикоз, артрит.4
Позбавляємося від зайвих кілограмів
Перемогти ожиріння 2 ступеня цілком реально. Для цього потрібно проконсультуватися у ендокринолога й дієтолога та пройти деякі обстеження – здати сечу, кров на цукор та гормони, зробити УЗД внутрішніх органів, ЕКГ.
Додаткове обстеження у профільних фахівців призначають за необхідності, далі за підсумками аналізів підбирають індивідуальний курс лікування. Як він виглядає?
Основна стаття: Лікування ожиріння
Немедикаментозна терапія
- Дієта, що виключає з меню продукти з високим глікемічним індексом, солодощі, випічку та борошняні вироби, солону та жирну їжу.
- Питний режим: не менше ніж 1,5 л чистої води на день, у тому числі стакан прохолодної води (200 мл) перед кожним прийомом їжі. Випита вода займає обсяг у шлунку та знижує відчуття голоду.
- Фізичне навантаження у вигляді ходьби, їзди на велосипеді, вправ із гантелями, плавання. Загальна тривалість фізичного навантаження – 250-300 хвилин на тиждень.
- Поведінкова терапія, психотерапія.5
- Косметична корекція: ліпоксація, абдомінопластика.
Медикаментозне лікування
Включає використання лікарських препаратів, що пригнічують апетит, контролюють центр насичення, знижують всмоктування жирів та ін.
Баріатрична хірургія
Призначається тільки у випадку низької ефективності попередніх методів у людей з ІМТ, що наближається до значення 35.6
Основна мета лікування ожиріння 2 ступеня – зупинка прогресуючого накопичення жирових мас та зниження ваги на 10%. Успіх терапії безпосередньо залежить від цілеспрямованості людини та виконання рекомендацій лікаря.
