Ожиріння у чоловіків

Ожиріння вражає чоловіків і жінок приблизно однаково. Але саме чоловіки несуть особливий тягар, оскільки ожиріння позначається особливо на чоловічих гормонах, сексуальності та здоров’ї простати

Ожиріння – одна з глобальних проблем сучасного людства, котра на даний час вже набула статусу епідемії. Ожиріння є спільною проблемою обох статей, проте, у чоловіків розвиваються певні специфічні ускладнення, спровоковані появою великої кількості зайвих кілограмів.

Більше інформації – у статті «Ожиріння: що це таке»

Згідно зі статистикою, наш світ упевнено «товстішає», причому чоловіки страждають від надмірної ваги аж ніяк не менше за жінок. За статистикою, в Україні 58% чоловіків мають проблеми із зайвою вагою:1.1

  • 2 з 5  (37.8%) чоловіків мають надмірну вагу,
  • ще 1 з 5 (20.1%) – ожиріння
  • і лише 2 із 5 чоловіків мають нормальну вагу.

Нагадаємо, що ожиріння діагностують за наявності ІМТ (індексу маси тіла) від 30 кг/м2 та вище. ІМТ (Body Mass Index, BMI) – результат співвідношення ваги та зросту людини, що оцінює відхилення маси тіла від норм, рекомендованих медиками.

Перевірити власний індекс маси тіла можна тут: «Калькулятор розрахунку ІМТ»

Чим різняться чоловіки та жінки з ожирінням?

Крім стандартного переліку проблем зі здоров’ям, що виникають у представників обох статей, є певна кількість недуг, які розвиваються лише у чоловіків.

Але головна відмінність полягає у різному психологічному сприйнятті ситуації. Якщо жінки переважно слідкують за фігурою та відстежують появу зайвих кілограмів, то чоловіки набагато рідше звертають увагу на те, що в них, наприклад, з’явилося «пузце» (абдомінальне ожиріння), або чомусь став «меншим» улюблений одяг.

І навіть якщо чоловік визнає наявність зайвої ваги, він часто не усвідомлює рівень проблеми. Саме тому у чоловіків через подібну неуважність до себе частіше діагностують ожиріння. 4

Більше інформації про ожиріння за чоловічим типом – у матеріалі «Абдомінальне ожиріння»

Ожиріння та гормональний фон у чоловіків

Однією з характерних ознак чоловічого ожиріння є регрес продукування організмом тестостерону – головного чоловічого гормону.

Досліди 2007 року за участю чоловіків віком від 40 років довели, що підвищення ІМТ на один пункт знижує рівень синтезу тестостерону на 2%. Подальші досліди 2008-го року за участю чоловіків віком від 30-ти років продемонстрували, що об’єм талії є навіть більшим предиктором (засобом прогнозування) зниження рівня тестостерону, ніж ІМТ. Збільшення талії на 4 дюйми (10,16 см) провокувало зниження рівня синтезу тестостерону на 75%, тоді як 10 років старіння знижували рівень продукування гормону лише на 36%. 5

Низький рівень тестостерону сам по собі призводить до подальшого прогресування ожиріння та набуття низки серйозних метаболічних проблем. 6

Чоловічі проблеми зі здоров’ям, спровоковані ожирінням

Ожиріння у чоловіків б’є, переважно, «нижче пояса».

Еректильна дисфункція

Доведено, що ожиріння є незалежним фактором ризику появи еректильної дисфункції у чоловіків. Статистика твердить, що 79% чоловіків з порушенням ерекції мають ІМТ від 25 кг/м2 та вищий. Відповідно, ІМТ у діапазоні 25-30 кг/м2 провокує 1,5-кратне, а ІМТ вищий за 30 кг/м2 – 3-кратне підвищення ризику розвитку еректильної дисфункції.

Виникнення недуги пов’язане із низкою ускладнень, спровокованих надлишком жирової тканини в організмі, таких як серцево-судинні захворювання, діабет, дисліпідемія (порушення нормального співвідношення ліпідів у крові).

Механізмами, що відповідають за виникнення еректильної дисфункції та імпотенції у чоловіків з ожирінням, є гормональний дисбаланс, інсулінорезистентність, психологічні фактори, відсутність фізичної активності тощо. 7

Втрата репродуктивної функції

Ожиріння впливає і на загальну сексуальну активність. Спостереження показують, що надлишок жиру впливає на активність роботи гонад (сім’яних залоз) та сперматогенез (розвиток сперматозоїдів), що призводить до зниження фертильності (репродуктивної здатності) у чоловіків з ожирінням. 8

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (збільшення простати)

Вчені довели, що збільшення простати доброякісного генезу напряму пов’язане із наявністю ожиріння. 9

Дослідники вважають, що механізмом розвитку гіперплазії є інсулінорезистентність. Хронічне підвищення рівня інсуліну стимулює синтез інсуліноподібного фактору зростання-1 (insulin-like growth factor 1, IGF1), що у свою чергу провокує гіперплазію передміхурової залози. 10

Підвищення рівнів простатоспеціфічного антигену

Простатоспецифічний антиген, ПСА (prostate-specific antigen, PSA) є маркером стану тканини передміхурової залози. Рівень ПСА допомагає діагностувати наявність раку простати.

Дослідження показують, що у чоловіків з ожирінням рівень ПСА є зменшеним, тобто межові значення для визначення ризику розвитку раку простати у таких людей повинні бути нижчими, ніж у людей із нормальною вагою. 11

Рак простати

Згідно з дослідами Американської онкологічної спільноти (American Cancer Society) ожиріння збільшує ризик розвитку раку простати. Якщо для чоловіків із надлишковою масою тіла ризик становив 8%, то для чоловіків з ожирінням рівень підвищився до 20%, а для чоловіків з тяжкою формою ожиріння до 34%. 12

Отже, ожиріння – не лише косметична проблема. Контроль за власною вагою, вчасна профілактика та лікування ожиріння є головними чинниками зниження ризику появи серйозних проблем зі здоров’ям.

UKR.OBS.MCM.05.03.2021.2