Ожиріння: що це таке

За даними Національного дослідження здоров’я та харчування (National Health and Nutrition Examination Survey, NHANES):

• більш ніж 1 з 3-х дорослих має надлишкову вагу або ожиріння;
• приблизно 1 з 13 дорослих страждає на морбідне ожиріння;
• близько 1 з 6 дітей та підлітків у віці від 2-х до 19-ти років страждає на ожиріння. ¹³

Накопичення в організмі великих надлишків жирових мас, яке призводить до появи жирових відкладень та збільшення маси тіла більш ніж на 20% від норми, називається ожирінням. Важливо розрізняти просто надлишкову масу тіла і, власне, ожиріння:

• у першому випадку мова йде про пару зайвих кілограмів, які спричиняють лише внутрішній дискомфорт, легко переборні за допомогою збалансованого харчування та регулярних фізичних навантажень, і не несуть загрози здоров’ю людини;
• у другому випадку проблема полягає в істотній зміні маси тіла та його форми внаслідок жирових відкладень, які не тільки завдають фізичний і психологічний дискомфорт, а й провокують порушення в роботі внутрішніх органів та появу різних супутніх захворювань.²

Для лікування ожиріння потрібен комплексний підхід. Призначити його може лікар-дієтолог, який встановить причини ожиріння та підбере оптимальні заходи з урахуванням ступеня ожиріння, віку, статі, наявності спадкових факторів, хронічних захворювань тощо.

Причини появи зайвої ваги

Основною причиною, що призводить до розвитку ожиріння, є порушення балансу між кількістю енергії, яка надходить в організм із їжею, та рівнем її витрачання як на фізичну активність, так і на основні процеси метаболізму.  Схильність до ожиріння також підвищують:

• генетичні чинники. Впливають на різні рецептори та сигнальні молекули, які використовують для управління споживанням їжі органи шлунково-кишкового тракту та гіпоталамус. Також регулюють процеси витрати енергії. Можуть передаватися у спадок або виникати внаслідок ряду причин під час внутрішньоутробного розвитку;
• регулювальні чинники. З’являються у дітей в результаті неправильної поведінки матері в пренатальний період (набір зайвої ваги, куріння, прийом антибіотиків) та провокують різні порушення внутрішньоутробного розвитку, в тому числі – процеси регулювання маси тіла плода. В результаті дитина схильна до ожиріння з раннього дитинства.³ У дорослих причиною ожиріння може стати недосипання (призводить до зниження кількості гормонів насичення (людина їсть, але довго не відчуває, що вже сита) та підсилює відчуття голоду), прийом деяких лікарських препаратів (антидепресанти, кортикостероїди, бета-блокатори, антиконвульсивні препарати), порушення функцій підшлункової, щитовидної, надниркових залоз та ін.;
• розлади харчової поведінки. Вживання великої кількості продуктів в нічний час, поглинання їжі без контролю обсягів (з подальшим переїданням), додатковий прийом їжі після вечері. Ситуація ускладнюється, якщо людина віддає перевагу висококалорійним продуктам та веде при цьому малорухливий спосіб життя.⁴

Детальніше – в нашому матеріалі “9 основних причин ожиріння“

Діагностика ожиріння

Не помітити наявність зайвих кілограмів досить складно: жирові відкладення накопичуються в підшкірному шарі, формуючи друге підборіддя, складки або “фартух” на животі, збільшують об’єм стегон та передпліччя. Додаткова вага супроводжується зниженням рухливості, фізичним дискомфортом, з’являється задишка при фізичному навантаженні.

Найпростіший спосіб переконатися у своїх підозрах щодо зайвих кілограмів – стати на ваги та оцінити результат. Також можна пройти обстеження у терапевта, який може призначити наступні тести та процедури:

• вимір росту, ваги, окружності талії та стегон, товщини складки жиру в області живота;
• визначення ступеня ожиріння за ІМТ (індексом маси тіла);
• забір аналізів на гормони та рівень холестерину;
• аналіз крові на цукор;
• аналіз сечі;
• УЗД наднирникових, щитовидної та підшлункової залоз, печінки;
• комп’ютерна томографія внутрішніх органів;
• підводне зважування та ін.

Чим небезпечне ожиріння?

Значна кількість понаднормової ваги є причиною появи багатьох ускладнень, серед яких:

• цукровий діабет ІІ типу;
• метаболічний синдром (група факторів ризику: надлишкова вага, високий рівень цукру в крові натще, високий кров’яний тиск, високий рівень тригліцеридів (різновиду жирів у крові), низький рівень «хорошого холестерину), що підвищують ймовірність розвитку діабету ІІ типу та серцево-судинних захворювань); ²
• серцево-судинні захворювання (високий кров’яний тиск, атеросклероз, серцеві напади, інсульт);
• респіраторні проблеми (апное уві сні, астма, синдром гіповентиляції або синдром Піквіка (порушення дихання, спричинене збільшеною кількістю вуглекислого газу та зменшеною кількістю кисню у крові) ³ );
• болі у спині;
• неалкогольне жирове захворювання печінки;
• остеоартрит (хронічна недуга суглобів, спричинена деградацією хрящової тканини) ⁴;
• нетримання сечі (ожиріння послаблює м’язи тазу, що погіршує контроль над сечовипусканням);
• захворювання жовчного міхура;
• проблеми з емоційним здоров’ям (низька самооцінка, депресія);
• розвиток онкологічних недуг. ⁵

Ожиріння: класифікація

Ви можете побачити наявність зайвої ваги й візуально. Але є засіб точної діагностики наявності надлишкової ваги та ожиріння – індекс маси тіла.

Індекс маси тіла або ІМТ (body mass index, BMI) – показник кількості жиру в організмі, котрий вираховується зі співвідношення ваги та зросту. ⁶

При розрахунку ІМТ вага людини у кілограмах ділиться на квадрат зросту у метрах (одиниці виміру: кг/м²). ⁷

Багато наявних інтернет-ресурсів пропонують використати для розрахунку готовий калькулятор.

Ви можете скористатися відповідним калькулятором для дорослих та окремо дітей і підлітків на нашому порталі.

Ступені ожиріння по ІМТ

Основний матеріал Ступені ожиріння по ІМТ

Згідно з отриманим показником індексу маси тіла ви можете самостійно оцінити, чи є ваша вага у межах норм, рекомендованих медиками для здорових людей.

Для дорослих людей граничні групи виглядають наступним чином:

• ІМТ менше за 18,5: норма або при значній різниці дефіцит маси тіла;
• ІМТ від 18,5 до 24,9: норма;
• ІМТ від 25 до 29,9: діапазон наявності надлишкової ваги без констатації ожиріння;
• ІМТ від 30 та вище: ожиріння.

Ожиріння, у свою чергу, поділяється на класи або ступені в залежності від важкості стану:

• Ожиріння 1 ступеня: ІМТ від 30 до 34,9;
• Ожиріння 2 ступеня: ІМТ від 35 до 39,9;
• Ожиріння 3 ступеня: ІМТ від 40 до 49.9 (цей стан описується як «важкий» або як патологічне морбідне ожиріння).⁸

В деяких класифікаціях виділяють іще 2 ступені ожиріння:

• Ожиріння 4 ступеня: ІМТ від 50 до 59.9;
• Ожиріння 5 ступеня: ІМТ від 60 та віище.

Абдомінальне ожиріння

Абдомінальне ожиріння

Абдомінальне ожиріння – надлишок жиру у ділянці черева. У чоловіків такий стан, котрий часто називають «пивне черево», спостерігається частіше, чоловіча фігура набуває форми яблука. Жіноча фігура у стані абдомінального ожиріння стає схожою на грушу.

Таке ожиріння має характерну ознаку: накопичення жиру не лише під шкірою, але й у внутрішніх черевних відділах (так зване «вісцеральне ожиріння», надлишок жиру всередині черевини та навколо внутрішніх органів).

Люди з абдомінальним ожирінням частіше страждають на серцево-судинні захворювання незалежно від значення ІМТ. ¹⁰

Медики вважають, що чоловіки з об’ємом талії понад 102 см (40 дюймів) та жінки з об’ємом талії понад 88 см (35 дюймів) – власники діагнозу «абдомінальне ожиріння», знаходяться у зоні підвищеного ризику розвитку проблем із серцем та судинами. ¹¹

Морбідне ожиріння

Основний матеріал Морбідне ожиріння

Морбідне або патологічне ожиріння діагностується за умови наявного індексу маси тіла понад 35. Це стан, що є наслідком занадто швидкого накопичення великої кількості жиру в організмі через ряд причин, таких як регулярне переїдання на фоні відсутності фізичної активності, прийом медикаментів, що впливають на харчову поведінку (наприклад, антидепресанти) або специфічний медичний стан (наприклад, гіпотиреоз).

Патологічне ожиріння найчастіше призводить до появи серйозних ускладнень, перелічених вище.

Лікування морбідного ожиріння проводиться за допомогою впорядкування способу життя: використання якісної схеми дієтичного харчування плюс підвищення фізичної активності.

В деяких випадках призначають таблетки від ожиріння (медичні препарати, що допомагають швидко скинути вагу, та біологічні добавки). ¹²

Важливо!
Ніколи не займайтеся самолікуванням. Вживати медичні препарати для схуднення можна лише після обстеження організму та схвалення профільного медика.

Ожиріння у дітей

Основний матеріал Ожиріння у дітей

Дитяче ожиріння – не менш серйозна проблема. Проте, діагностувати у дитини ожиріння важче, ніж у дорослого. Графіки норм дитячої ваги в залежності від віку та статі є досить варіативними. Вибірка даних щодо ваги дітей відображається у діаграмах з межовими ділянками, по яких  медики оцінюють вирахуваний ІМТ дитини. ⁹

Лікування ожиріння

Основний матеріал Лікування ожиріння

Боротися із зайвою вагою можна і потрібно. Завдяки правильно підібраної терапії цілком реально поступово знизити ступінь ожиріння, а потім і нормалізувати свою вагу. Чим раніше ви звернете увагу на наявність зайвих кілограмів, тим швидше і легше зможете з ними впоратися.⁸

Сьогодні для боротьби з ожирінням застосовують наступні методи:

• поведінкову терапію;
• дієтотерапію;
• фізичні навантаження;
• призначення лікарських препаратів;
• баріатричну хірургію (для ожиріння 3-4 ступеня).⁹

Профілактика зайвої ваги та ожиріння

Профілактика ожиріння досить проста: низькокалорійна дієта, постійна фізична активність, відмова від алкоголю та сигарет, повноцінний сон, а також регулярне відвідування терапевта та профільних фахівців. Ну й гарний настрій, звичайно – оптимістично налаштовані люди будь-які негаразди долають набагато швидше і легше.