Якщо у Вашої дитини зайва вага або різке зниження ваги ми радимо звернутися до сімейного лікаря за додатковою консультацією та обстеженням.
Розрахунок проводиться за тією ж формулою, що і для дорослих (ІМТ = вага/зріст2), проте трактування результатів виконується окремо для хлопчиків і дівчаток в залежності від віку.
Особливості розрахунку ІМТ у дітей та підлітків
Діагностика дитячого ожиріння на ранній стадії дозволяє запобігти розвитку ускладнень, пов’язаних із надмірною вагою, та уникнути утворення нових жирових відкладень. Для встановлення діагнозу використовують як візуальний огляд, так і розрахунок індексу маси тіла.
ВАЖЛИВО! Індекс маси тіла не є єдиним інструментом для діагностики недостатньої або надмірної ваги у дітей та підлітків. Його слід використовувати в якості додаткового методу в поєднанні з візуальним оглядом (в тому числі вимірюванням окружності талії, визначенням товщини шкірної складки, вимірюванням артеріального тиску тощо), аналізом способу життя підлітка, оцінки його меню та рівня фізичної активності.1
Визначення ІМТ у дітей та підлітків відрізняється від розрахунку ІМТ у дорослих. Коефіцієнт ІМТ дорослих уніфіковано: він враховує тільки співвідношення зросту та ваги людини, а ось при розрахунку коефіцієнта ІМТ для дітей беруть до уваги вік і стать дитини.
Дослідження дитячого ІМТ
У 1979 році Тім Коул обстежив 4631 дитину, порівнюючи такі показники, як вік, зріст і вагу. Отримані дані дозволили йому зробити висновок, що зріст і маса тіла дітей в різному віці змінюються нерівномірно, у зв’язку з чим при розрахунках ІМТ дитини необхідно також враховувати її вік.2 Так, в перший рік життя дитина активно набирає масу, а потім в період з 2 до 5 років зростання ІМТ сповільнюється. До початку статевого дозрівання спостерігається поступове збільшення відсотка жирової тканини, яке знижується після 16-17 років.3
Подальші дослідження продемонстрували, що швидкість наростання жирової маси у хлопчиків і дівчаток відрізняється, внаслідок чого на підсумковий коефіцієнт ІМТ також впливає стать дитини. Наприклад, у хлопчиків під час статевого дозрівання спостерігається активне зростання жирових тканин до 13 років, яке потім знижується. Для дівчаток характерний швидкий набір жирової маси в період з 8-9 до 17 років.
Порівняльні таблиці
Щоб визначити наявність надлишкової або недостатньої ваги у дитини, скористайтеся нашим онлайн-калькулятором для розрахунку ІМТ. Отримане число порівняйте з таблицями нижче.
Хлопчики:
Вік | Недостатня вага | Норма | Надлишкова вага |
1 | 14,6 – 15,4 | 17,2 | 19,4 – 19,9 |
2 | 14,4 – 15,0 | 16,5 | 18,4 – 19,0 |
3 | 14,0 – 14,6 | 16,0 | 17,8 – 18,4 |
4 | 13,8 – 14,4 | 15,8 | 17,5 – 18,1 |
5 | 13,7 – 14,2 | 15,5 | 17,3 – 18,0 |
6 | 13,6 – 14,0 | 15,4 | 17,4 – 18,1 |
7 | 13,6 – 14,0 | 15,5 | 17,7 – 18,9 |
8 | 12,5 – 14,2 | 16,4 | 19,3 – 22,6 |
9 | 12,8 – 13,7 | 17,1 | 19,4 – 21,6 |
10 | 13,9 – 14,6 | 17,1 | 21,4 – 25,0 |
11 | 14,0 – 14,3 | 17,8 | 21,2 – 23,1 |
12 | 14,6 – 14,8 | 18,4 | 22,0 – 24,8 |
13 | 15,6 – 16,2 | 19,1 | 21,7 – 24,5 |
14 | 16,1 – 16,7 | 19,8 | 22,6 – 25,7 |
15 | 17,0 – 17,8 | 20,2 | 23,1 – 25,9 |
16 | 17,8 – 18,5 | 21,0 | 23,7 – 26,0 |
17 | 17,6 – 18,6 | 21,6 | 23,7 – 25,8 |
Дівчата:
Вік | Недостатня вага | Норма | Надлишкова вага |
1 | 14,7 – 15,0 | 16,6 | 18,6 – 19,3 |
2 | 14,3 – 14,7 | 16,0 | 18,0 – 18,7 |
3 | 13,9 – 14,4 | 15,6 | 17,6 – 18,3 |
4 | 13,6 – 14,1 | 15,4 | 17,5 – 18,2 |
5 | 13,5 – 14,0 | 15,3 | 17,5 – 18,3 |
6 | 13,3 – 13,9 | 15,3 | 17,7 – 18,8 |
7 | 13,4 – 14,0 | 15,5 | 18,5 – 19,7 |
8 | 12,2 – 13,2 | 15,9 | 18,8 – 22,3 |
9 | 13,0 – 13,7 | 16,4 | 19,8 – 23,4 |
10 | 13,4 – 14,2 | 16,9 | 20,7 – 23,4 |
11 | 13,8 – 14,6 | 17,7 | 20,8 – 22,9 |
12 | 14,8 – 16,0 | 18,4 | 21,5 – 23,4 |
13 | 15,2 – 15,6 | 18,9 | 22,1 – 24,4 |
14 | 16,2 – 17,0 | 19,4 | 23,2 – 26,0 |
15 | 16,9 – 17,6 | 20,2 | 23,2 – 27,6 |
16 | 16,9 – 17,8 | 20,3 | 22,8 – 24,2 |
17 | 17,1 – 17,8 | 20,5 | 23,4 – 25,7 |
Якщо отриманий коефіцієнт ІМТ близький до критичних показників у таблиці (нестача або надлишок маси тіла), зверніться до педіатра. Лікар огляне вашу дитину та за необхідності призначить додаткові дослідження, в тому числі – у профільних фахівців (ендокринолога, невролога, гастроентеролога та ін.).