Зовні та всередині
Наше тіло накопичує жир зовні – під шкірою, та всередині – навколо внутрішніх органів.
- Підшкірний жир – 90% жиру розташовано під шкірою. Якщо ви тицьнете пальцем у пухку талію або живіт і відчуєте м’яке середовище, то це він, підшкірний жир. Жирова тканина знаходиться близько до «поверхні» і є рухомою. Ви можете защепнути жир пальцями та відчути, як то кажуть, на дотик, як рухаються разом з рукою ваші «надбання».
- Вісцеральний жир – 10% жиру розташовується глибоко всередині, навколо внутрішніх органів черевної порожнини. До нього ви вже не зможете доторкнутися, жир надійно схований за твердою черевною перетинкою і огортає печінку, кишківник та інші «глибинні» локації. Вісцеральний жир також знаходиться у сальнику, клапоті тканини, що є схожим на фартух, а також під м’язами живота та закриває собою кишківник. 1
«Стать» ожиріння
Жінки та чоловіки зазвичай накопичують жир у різних локаціях. Існує кілька основних типів ожиріння.
Абдомінальне ожиріння
Абдомінальне («верхній» чоловічий тип)– фігура, зовні схожа на яблуко, формується, коли в районі талії накопичується в основному вісцеральний жир, який зовні може бути «приправлений» підшкірним жиром. Таке «пивне черево» спостерігається в основному у чоловіків. 2
Детальніше в: «Абдомінальне ожиріння. Чому жир у животі потребує особливої уваги»
Вісцеральне ожиріння
Окремо виділяють вісцеральне ожиріння – надлишок ваги, котрий виникає саме за рахунок накопичення внутрішньочеревного жиру.
Детальніше в: «Вісцеральне ожиріння. Що таке вісцеральний жир?»
Гіноїдне ожиріння
Гіноїдне ожиріння («нижній» жіночий тип) – фігура, що нагадує грушу, частіше є супутником жінок. Її формує в основному підшкірний жир, що локалізується у ділянках стегон та сідниць. 3
Змішане ожиріння
Змішане ожиріння («мікс» обох типів) – не буває правил без виключень. Зустрічаються люди, що володіють ознаками обох типів ожиріння.
Класифікація ожиріння за типом походження 9
Не завжди надлишок жиру – причина перенасичення калоріями. Звичка їсти багато та не дуже здорові харчі, звісно, часто-густо є фактором розвитку ожиріння, проте існують й інші причини.
Аліментарне ожиріння
Аліментарне ожиріння – це та класика, про яку йшлося рядком вище, надлишок жиру, котрим ми завдячуємо споживанню калорій в обсязі, що є більшим за їх розхід.
Розрізняють набуте та конституційне аліментарне ожиріння. Набута вага – результат неправильного харчування та брак руху. Конституційне, простіше кажучи, спадкове, ожиріння, спровоковане певними причинами: є фактори, котрі «допомагають» набувати зайву вагу. Серед них генетичні (генні мутації), расові/етнічні/територіальні (доведено, що певні народи завдяки традиційному для них способу життя та харчування, більш схильні до набору ваги), стать (на жаль, для жінок є прикра новина – чарівна половина людства більш вразлива у сенсі набуття зайвих кілограмів), вроджені (велика вага немовляти при народженні може бути викликана надлишком жирових клітин в організмі, котрий, завдяки набутим ще до народження «звичкам», провокуватиме появу надлишкової ваги протягом усього життя).
Цікавим є факт, що люди, котрі набули зайвої ваги не просто через переїдання, а завдячуючи низці факторів, котрі ми перелічили, мають набагато менші шанси отримати у спадок традиційні ускладнення ожиріння (гіпертонію, ішемічну хворобу серця, діабет тощо). 4
Детальніше в: «Аліментарне ожиріння. Сила поганої звички»
Церебральне (гіпоталамічне) ожиріння
Церебральне (гіпоталамічне) ожиріння – виникає через ушкодження нейронів центру ситості головного мозку. Травми гіпоталамуса, крихітної частинки мозку, що відповідає за відчуття насиченості, будь-якого походження (пухлини, фізичні ушкодження, запальні процеси) порушують зв’язок між мозком та тілом. Мозок просто «не чує» волань організму, перенасиченого жировими тканинами. Ви залишаєтеся весь час голодними і їсте, їсте, їсте, а гіпоталамус все не дає рятівного сигналу «Стоп!». 5
Ендокринне ожиріння
Ендокринне ожиріння – набір ваги через порушений гормональний фон організму. Причинами можуть бути гіпотиреоз (низька концентрація гормонів щитоподібної залози), хвороба Кушинга (надлишок синтезу кортизолу, «гормону стресу»), гіпогонадизм (нестача тестостерону в організмі чоловіків), дефіцит гормону росту, синдром полікістозних яєчників (порушення природного процесу овуляції у жінок). 6
Ятрогенне (медикаментозне) ожиріння
Ятрогенне (медикаментозне) ожиріння – надлишкова вага, що з’являється через прийом певних медикаментів. Часто подібне явище спостерігають під час інсулінової терапії та психотропного лікування (антидепресанти та нейролептики у більшості мають побічні ефекти у вигляді набору ваги). 7
Класифікація ожиріння за ступенем важкості
Виходячи зі значення індексу маси тіла розрізняють 5 ступенів ожиріння – чим вище ІМТ, тим важчою є ситуація та тим більше зусиль та часу знадобиться для поліпшення стану та нормалізації ваги.
Читайте також: «Ступені ожиріння»
Морбідне ожиріння
Морбидне ожиріння – патологічні випадки ожиріння, коли вага може перевищувати норму вдвічі.
Детальніше в: Морбідне ожиріння
Моделі розвитку ожиріння 10
Відповідно до того, як розвивається процес набору ваги, виділяють дві моделі ожиріння.
«Прогресивне» ожиріння
Ожиріння, котре знаходиться в стані прогресії – простіше кажучи, ожиріння, котре породжує ожиріння: збільшення ваги провокує розвиток специфічних станів, котрі, у свою чергу, є причинами ще більшого набору ваги.
Стабільне ожиріння
Стабільне ожиріння – стан, коли вага тіла є надмірною, проте вона не збільшується з часом. 8
Перш ніж розпочати процес схуднення, радимо звернутися за консультацією до сімейного лікаря або ендокринолога та пройти обстеження.
